
З ініціативи державного банку Укргазбанк був створений чорний список боржників, підставою для внесення до якого є невмотивовані відмови позичальників виплачувати кредитну заборгованість. У зв’язку з цим, на протязі двох-трьох тижнів очікується підписання меморандуму з найбільшими банківськими установами щодо їх спільної роботи, яка буде спрямована на відмову в обслуговуванні цих клієнтів надалі. Дана ситуація буде стимулювати початок масової боротьби з боржниками.
Що очікується
Підписання меморандуму буде здійснюватися з Ощадбанком і Укрексімбанком, після чого підключаться кредитні установи. Далі банками планується створення єдиного реєстру боржників, на підставі якого всі установи відмовляють в наданні своїх послуг клієнтам, які входять у цей список. Зі свого боку, Національний банк схвалив розвиток подібних нововведень і має намір ретельно перевіряти і контролювати банківські установа, які і далі припускають співпрацю з боржниками.
На сьогоднішній день ситуація з неповерненням кредитів, як ніколи. є найбільш актуальною і тривожною. Всьому виною тривалий економічний спад на тлі військових дій на сході України. Зі слів голови правління Укргазбанку Сергія Мамедова, відхилення від виконання зобов’язань перед банківською установою в настільки економічно складний для країни період є незаперечним злочином. Остаточним одержувачем грошових коштів, які повертаються, наприклад, Укргазбанку, є держава, якій на даний момент вони є життєво необхідними для відновлення економіки, здійснення підготовчих робіт до осінньо-зимового періоду, а також звільнення сходу України.
Звичайно, вже існує досвід введення банківськими фахівцями подібних заходів для боротьби з неплатниками. Також були озвучені неодноразові заяви щодо наміру банків опублікувати чорний список. Тим не менш, так нічого і не здійснили. Після цього, один за іншим банки стали порушувати взаємну домовленість, залучаючи клієнтів, у яких є кредитні заборгованості в інших установах. Відповідно, все розпалося, і кожен банк продовжив самостійну боротьбу з неплатниками.
Хто не ризикує…
Насправді, існують серйозні ризики в процесі реалізації нововведення, так як цілком ймовірно, що воно виявиться поза правовою зоною. У чорні списки можуть потрапити не всі боржники. Головне питання полягає в тому, чи передбачається в договорі банківське право розкрити дану інформацію. Якщо ж ні, такі дії будуть розглядатися як розкриття банківської таємниці, що відповідно до статті 232 Кримінального Кодексу України є кримінально караним.
Також існує ймовірність того, що більшість кредитних установ не припинять свою співпрацю з клієнтами виключно через присутність у них боргових обов’язків перед іншими банками. Дуже сумнівною є ефективність даних списків до того моменту, поки не буде кардинальних змін в законодавчій базі. Так, якщо банківського підрозділу поставлені чіткі плани з видачі кредитів, то їм буде байдужим факт наявності боргових зобов’язань позичальника перед іншою кредитною установою.
Та самі банки ті ще шахраї. Пам’ятаю, взяла кредит на телефон в Приватбанку, навіть достроково віддала суму, ще довго мене мурижили, що ще треба віддати грошей, причому суми мізерні, але мені доводилося їхати до банкомату через них.
Люди часто не замислюються перед тим, як взяти кредит, а чи зможуть вони його потім віддати в разі якісь змін – у країні або у них самих. У підсумку банк може отримати поганих позичальників (борги яких потім змушений відпрацьовувати), а кредитори починають обурюватися і судитися. Але ж потрібно платити за своїми боргами. Тому краще сто разів подумати перед тим, як йти по кредит в найближчий банк.
Зовсім не прийнятно посилювати контроль над боржниками у воєнний період. Долар сильно виріс – грошей в країні немає. Навпаки варто було б полегшити умови, а не складати чорний список боржників. Інша справа, ті хто винен величезні суми – понад 500 000 грн і ті які не віддають кредит понад року. Тих людей і варто ставити в чорні списки, так як вони можуть і не погасити свій кредит.