Лист ВГС – банкіру добре, а от позичальнику…

Банк та іпотека

Аксіома, яка не потребує доказів – все, що робиться в світі фінансів, робиться для багатих і рухається тільки їх інтересами. Лист №1 від 4.10.2013 р. до Закону № 5405 – VI – додаткове підтвердження даного правила. Вищий господарський суд видав додаткове роз’яснення до Закону «Про внесення змін виконання госп. зобов’язань», яке захищаючи позицію кредитора, дає суду право, у відповідь на спробу позичальника оскаржити правову значимість укладеного з банком договору, безпідставно передати право володіння майном кредитору.

Настільки зухвале ставлення до позичальника востаннє спостерігалося в кризові часи, коли безчинства банкірів переходили всі мислимі межі, а бідні клієнти «шарахалися» від кредиторів, з жахом уникаючи навіть найменшого спілкування. Але заглянувши глибше в історію відносин банкірів зі своїми позичальниками, легко помічаємо взаємозв’язок сьогоднішнього роз’яснення з подіями 2008 року.

Слабо розвинена структура банків наприкінці дев’яностих років, не дозволяла їм повною мірою розкрити кредиторські можливості. Але поступово набираючи обертів, вони вже в 2006 році вели активну кредиторську діяльність, яка на той момент приносила неймовірні доходи і являла собою дуже перспективний напрям. Будучи зацікавленими в постійному зростанні кредитного портфеля, банки тоді видавали кредити кожному бажаючому, незважаючи на характеристики його платоспроможності та відповідальності.

І як по розіграним сценарієм, таку ідилію мав порушити зовнішній чинник, який нагадавши клієнтам про можливі форс – мажорів, поставив всю країну перед питанням – як будемо борги повертати? Вмить завмерла економіка змусила тодішнього позичальника шукати різноманітні шляхи закриття заборгованості перед банком. А на тлі тодішнього безгрошів’я, найпростішим способом виявилося знайти помилку банкіра і в суді визнати даний договір не дійсним. Тоді суд, на захист «постраждалого» позичальника, визнаючи такий факт, зобов’язав повернути банку гроші у розмірі оформленого кредиту – без відсотків, пені і всіляких штрафів.

Незважаючи на немислиму недбалість працівників кредитування, виграти суд було нелегко, але можливо. Саме тоді в планах банкірів зародилася ідея застрахати позичальника так, щоб у нього і в думках не було бажання судитися з банком. Лобіюючи в 2008 – 2009 роках дану ідею, ніяких результатів вони не домоглися. І ось вже сьогодні ми можемо спостерігати, як господарський суд, захищаючи інтереси банкірів, виніс рішення, яке змусить задуматися позичальника із заставним кредитом, про можливі наслідки спроби визнання договору недійсним.

По суті, нічого не змінилося. Банк, як і завжди, міг і може подати до суду за найменшу провину позичальника. А іпотекоотримувач може спокійно жити, не переживаючи за свою заставу, тільки за умови чіткого дотримання всіх умов іпотеки. Радикальність змін полягає в тому, щоб позичальник боявся подати до суду на розгляд правильності оформленого договору. Так, як дана ситуація загрожує банку залишитися без забезпечення по кредиту, то з вересня 2013 банкіри отримали душевний спокій, залякавши і без того наляканого іпотекоотримувача.

Виносячи дане роз’яснення, ВГСУ не поділяє кредитні договори, оформлені до 4.10.2013 р. і після, так як всі діючі угоди з однаковим ступенем ймовірності можуть бути розглянуті на предмет вірного оформлення. На думку фахівців, дане роз’яснення було спровоковано з метою вгамувати позичальників, кредитні договори яких були укладені саме в той кризовий період, коли до формальностей особливо не чіплялися. Сьогодні, маючи практику виграних судів у банку, багато позичальників «сплять і бачать», як вони виграють суд, тим самим знімаючи з себе боргові зобов’язання.

Але враховуючи інтереси банкірів, ВГСУ створює ситуацію, коли позичальник, в страху втрати майна, відганяє геть думки «атакувати» банк. Але як би там не було – справедливо чи ні, юридично грамотно чи ні, але ВГСУ міг не приймати таке рішення, залишивши позичальникові надію, знайшовши недоліки банкірів, покарати їх за халатність.

Даний випадок підкреслив, до кого саме суд ставиться поблажливо, а кого готовий судити по всій суворості закону.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

2 комментариев к записи “Лист ВГС – банкіру добре, а от позичальнику…”

  1. Віталій пишет:

    Я не розумію, як бвнки, в в штаті яких працюють високооплачувані юристи, можуть допустити неточності в Договорі. Звісно, навіть в таких випадках суд буде захищати багатших, тобто банк і не кожний позичальник, як морально, так і фінансово, готовий пройти шлях до Верховного суду.

  2. Інна пишет:

    Ще один яскравий приклад того, наскільки в нашій країні вибіркове правосуддя! У відносинах двох сторін, якими і є кредит, не повинно бути когось з більшими правами за іншого, адже це неминуче призведе до зловживань.

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!, Суд
Бинарные опционы
Відмінності бінарних опціонів

Бінарні опціони мають відмінності між собою. 1. Насамперед, важлива фінансова...

Бинарные опционы
А бінарні опціони – краще?

Отже, детально вивчивши явну перевагу негативних сторін, які становлять суттєві...

Закрыть