Ми – у кредитному рабстві

Kreditnoje_rabstvo

Редакції сайту надійшов лист читача, який ми вирішили опублікувати повністю і в оригіналі, адже це – справжній крик душі.

Люди добрі! Якого ми роду?

До нас повернули часи рабства. Не мають права тоді можновладці демонструвати скорботу на святих могилах І.Франка та Т.Шевченка. На особливу увагу громадськості і навіть правоохоронних органів заслуговують цинічні, лайливі повідомлення анонімно поширювані в Інтернеті, які дискредитують кредитних боржників, ніби вони жадібні неуки та ледарі. Заручники кредитів – це пограбовані банками, зневірені люди, в них немає сил на лайку або скандальні політичні заяви. Вони бажають одного – справедливого вирішення національної проблеми кредитного рабства. Та немає в жодній країні Європи таких умов кредитування, як в багатостраждальній Україні. Маю точну інформацію з Німеччини — кредит на купівлю житла надали сім’ї під 3%. Перевірили доходи (в сім’ї працює лише чоловік, жінка та діти на соціальній допомозі) і видали кредит тільки у валюті заробітку чоловіка, у відповідності з доходами і потребами сім’ї, регулярно від банку ходить кредитний інспектор і перевіряє добробут сім’ї, існує програма повернення сплачених за кредитом відсотків. Сім’я щаслива, виплачує кредит і цілує німецьку землю.
В нашій рідній країні, людей, які побудували собі житло (сплативши за власний рахунок на піку цін авансовий платіж від 30% вартості нерухомості), звільнили чергу нужденних, нагодували «бідних» забудовників, оплатили будівництво інфраструктури (школи, дитячі садочки, дороги, комунікації), наповнили офіційні і неофіційні бюджети, відремонтували здані їм без оздоблення квадратні метри пограбували і зараз оббріхують. Всі знають, як люди будували собі житло до початку кризи за рахунок кредитів. Банки-монополісти, часто у змові з забудовниками, нав’язували людям так званні «дешеві кредити» в доларах під трохи нижчі, ніж гривневі проценти. Якщо не нав’язували долари, то вигадували різні «одіни», комісії, складні формули розрахунку та інші виверти щодо заманювання людей в боргове рабство. Проценти в банках України були і є дуже високі і весь час в банках криза, яка, за заявами банків, не дозволяє їм запровадити пільгові умови кредитування. Банки штучно створюють напругу між боржниками та вкладниками банків. Подумайте! Майже всі кредитні боржники, до кризи 2008, належно виплачували кредити, а з початком кризи майже всі банки зволікали повертати вклади і не надали жодних компенсацій власникам гривневих депозитів, у зв’язку з їх знеціненням у доларовому еквіваленті. Особисто я мав в Укрсоцбанку і кредит, і депозит і мав проблеми з отриманням кожної з послуг, коли Укрсоцбанк навмисно зволікав навіть з переведенням мого депозиту у рахунок погашення кредиту.
Неправомірні звинувачення позичальників кредитів у так званій спекуляції на ринку нерухомості. Більшість людей така «спекуляція» тільки поховала, адже більшість сімей вирішували свої квартирні питання і не були так званими «інвесторами» по суті, як би їх не називали банки. На український «бум нерухомості» приїжджали «підзаробити» гості з усіх країн. Наживалися на банківських кредитах шахраї всіх мастей. Шахраї, якщо і брали кредити, то так, щоб долари заповнили цілу валізу або кімнату. Часто така видача не обходилася без хабарів працівникам банку. Коли все рухнуло у 2008 році, українців залишили пограбованими, сам на сам з банківським свавіллям. Невже це новина, що українці не заробляли і не заробляють у доларах та інших іноземних валютах? Невже це новина, що багато українців втратили роботу і наразі позбавлені можливості диктувати свої умови роботодавцеві? Невже це новина, що українців змушують отримувати зарплату «у конвертах»? Банки виштовхують людей на вулицю, примушуючи шукати долі за кордоном або жебрати.
Багато банків перепродали іноземцям та іншим особам разом з покріпаченими українцями. Причому в нас так, якщо іноземна фірма, то це така «свята корова» – іноземний інвестор, який завідомо безгрішний (як у колишньому СРСР – готелі та ресторани для «наших» і «не наших»). При цьому, українців вводять в оману, адже іноземну фірму та «фірмульку» може зареєструвати через офшор або іншим чином як вітчизняний порядний бізнесмен, так і негідник. Мав кредит у Укрсоцбанку (ТМ UniCredit Bank), який не змінив жорсткі умови виплати кредиту, навіть після його придбання іноземним інвестором (відгуки клієнтів на сайті http://minfin.com.ua/company/ukrsocbank/review/).
Фірми та «фірмульки», заборгувавши мільярди, змогли сховатися у банкрутстві, звільнивши своїх працівників і залишивши у складі майна неліквідне майно, але гроші безслідно зникли. Та чого там, деякі обставини змушують заявити про спланованість так званої кризи, до якої деякі особи увійшли підготовлені і напевно зараз активно спекулюють на продажах валют.
Згадаємо початок кризи 2008 року, коли саме перед її початком:
— був знижений курс американського долару до гривні,
— мовби між іншим в новинах пройшла інформація про кризу в Америці без повідомлення про її наслідки для України за принципом – це десь там в них,
— десь за півроку до кризи банки ускладнили процедуру видачі кредитів,
— дві відомі політичні особи продали свої відомі банки,
— тодішній голова НБУ почав активно рекламувати гривню, повідомляючи про її стабільність, хоча таке питання тривалий час не виникало.
А тепер згадаємо ще дещо:
1. Напередодні кризи 2008, урядовці згадали про вкладників Ощадбанку СРСР. Цьому була присвячена ціла передача С.Шустера. Можновладці: «Як це нам не ай-ай-ай!». Почали виплачувати 1000 грн., а з початком кризи банки цинічно пограбували людей на гривневих депозитах, коли люди-щасливці, ледь отримали половину гривневого вкладу у перерахунку у долари. Такі люди не тільки мали повагу до українського прапору та вишиванок, але й поважали українську валюту, їх жорстоко покарали.
2. Юлія Володимирівна Тимошенко, за часів прем’єрства (курс долара стабілізувався на рівні від 7 до 8 грн.), обіцяла, що ніколи не дозволить, щоб валютні кредити стали зашморгом на шиї українців і тільки відсутність в неї повноважень щодо зміни керівництва Нац.Банку не дозволяє їй послабити цей зашморг. Чув особисто!
3. Микола Азаров, у своїх проповідях у того ж С.Шустера, Є.Кисельова на «каналі «Інтер», розкручуючи В.Януковича на президентство, читав українцям лекції по економіці і казав у своїй звичній манері: «Доллар по 8 –это, разве, хорошо?». «Погано!»,– відповіли глядачі. Нічого не змінилося, а деякі банки за правління Януковича остаточно знахабніли, відчувши підтримку всіх гілок влади, завдяки чому їх посадовці не соромилися висловлювати відверте презирство до бід клієнтів.
4. Опозиція Януковичу в складі всіх відомих партій критикувала уряд Азарова, заявляючи про штучну підтримку курсу гривні та пограбування країни. Реальний курс А.Яценюк прогнозував на рівні не вищому 10 гривень, хоча при курсі 8 багато українців переживали голодомор. Більшість банків нічого не зробили для того, щоб реструктуризувати валютні кредити українців у гривню за пільговою ставкою, напевно, знаючи, що через зв’язки у владі завжди примусять українців платити, за будь яким курсом при будь-якій владі.
5. Пройшла Революція гідності. Падіння гривни досягло чергового максимуму. Депутат Нестор Шуфрич, в новинах на каналі «ICTV», заявив про помітну закономірність, що з приходом до влади Петра Олексійовича Порошенка завжди девальвується гривня. Стосовно такої закономірності він може і помилятися, але як пояснити замовчування проблеми кредитного рабства, валютну спекуляцію та незмінність позиції більшості банків щодо примушування українців платити за поточним неймовірним курсом.
УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ХЛІБА, АЛЕ ДОЛАРИ ЗМУШЕНІ КУПУВАТИ, ЩОБ НЕ ЗАЛИШИТИ БЕЗ ДАХУ НАД ГОЛОВОЮ СВОЇХ ДІТЕЙ!

Дуже прошу Ваш колектив допомогти людям, які страждають від банківського свавілля.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

3 комментариев к записи “Ми – у кредитному рабстві”

  1. Іван пишет:

    Я намагаюся не брати кредити в банках і вам не раджу. Краще вже потерпіти й зібрати потрібну суму або у друга надійного зайняти, ніж брати гроші під такі грабіжницькі відсотки, а потім їх повертати до кінця життя.

  2. Сергій пишет:

    Ми і були в кредитному рабстві, нікуди воно і не дінеться, а зараз після виборів як би гірше не стало. Всі за чесність, а як воно буде, знають тільки ті люди, які прийдуть до влади, прикро що процентні ставки на кредит ростуть, а дитині щось відкласти на навчання грошей на депозит – не вигідно …

  3. Тетяна пишет:

    Я так думаю, що всіх вище перерахованих людей не дуже цікавлять наші проблеми з банками. Хоча я особисто хотіла б побачити ту людину, яка наважитися поставити їх на місце.

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!
ФГВ
Чи зможе ФГВ виплатити всі компенсації

На сьогоднішній день, з різних сторін аналізуючи останні події в...

Імексбанк
Наслідки обмежень на покупку валюти

Після того, як стався рекордний скачок курсу валют, НБУ ввів...

Закрыть