Реструктуризація валютних кредитів – спасіння чи крах??? Ч.2

Реструктуризация

Перед тим, як викласти думки експертів щодо впливу прийнятого Закону про реструктуризацію валютних кредитів на економіку та банківську систему, хочу висловити свою власну думку.
З юридичної точки зору. Договір позики – це угода між сторонами, яку держава регулює лише щодо інформації, яка повинна бути висвітлена в угоді. Одна сторона – продала (надала, поставила), інша – отримала, оплатила. І держава ніяким чином не несе відповідальності за зобов’язаннями сторін.
З людської точки зору. Прекрасно розумію позичальників, які брали кредити саме в валюті – із-за набагато нижчого відсотка. Разом з тим, нижчий відсоток несе в собі іншу проблему – ризик падіння національної валюти.  Впевнений, що всі позичальники це прекрасно розуміли, але йшли на ризик. А зараз можливість повернення кредиту в гривнях по курсу на момент отримання кредиту може бути забезпечена лише за рахунок або депозитів вкладників банку, або Фонду гарантування вкладів, або державного бюджету. В кожному випадку – за рахунок інших людей. І це прекрасно розуміють наші громадяни, про що свідчать коментарі до першої частини статті.
Я ставлюсь до прийнятого Закону досить критично, адже він абсолютно односторонньо вирішує проблему на користь позичальників. Тим більше, що велика кількість надійних позичальників (в тому числі – мої знайомі), вже давно без будь-якого закону реструктуризували кредити, на що банки хоч і неохоче, але йшли, розуміючи, що краще заробити менше коштів, як не отримати нічого.
Разом з тим, необхідно підтримати людей, які потрапили в скруту. Але зробити це на збалансованих умовах. Наприклад, зняти всі штрафи і пені, але тільки за умови подальшого дотримання графіку платежів, а повернення гривнями зараховувати по курсу, середньому між курсом на момент отримання та курсом на момент оплати.
Можливо, таким чином вдасться втримати на плаву банківську систему, яка і так вже досить серйозно постраждала від неповернутих кредитів структурами, наближеними до власників банків, та забезпечити повернення депозитів фізичним особам.
А ось що кажуть експерти.
Позиція НацБанку зрозуміла – набрання чинності цього Закону приведе до збитків банківського сектора на суму близько 100 млрд. грн. та повного руйнування фінансової та банківської систем.
Учасники фінансового ринку ще на стадії розгляду законопроекту звернулись до Верховної ради з проханням його відхилити, прогнозуючи, що у випадку його прийняття стануться колапс банківської системи, різка девальвація гривні та необхідні будуть мільярдні витрати держбюджету для втримання ситуації.
Незалежна асоціація банків України вже на наступний день після прийняття Закону звернулась до Президента із проханням його ветувати, вказуючи, що «Прийняття Закону не просто спричинить колосальні збитки банківській системі України, включаючи і державні банки. Цей Закон призведе до нового неконтрольованого витка девальвації національної валюти, що вдарить по кожному пересічному українцю. Після таких економічно безграмотних рішень Парламенту іноземні інвестори – акціонери банків, Міжнародний валютний фонд, інші донори – відвернуться від України, не будуть підтримувати ані банки, ані країну, в якій популізм та політичні дивіденди переважають здоровий глузд та обґрунтовані економічні розрахунки. Знову на десятиліття Україна втратить шанс на нормальний розвиток, адже для розвитку необхідні інвестиції».
Чи підуть інвестиції в державу, яка Законом перекладає збитки боржника на кредитора під тиском деяких зацікавлених осіб? Відповідь очевидна і однозначна.
Юрисконсульт Надія Рибальченко зауважила, що цей документ настільки незбалансований, що він ще більше розхитає і так нестабільну банківську систему, та заставить покрити видатки засобами держбюджету, а значить – за рахунок всіх платників податків. І приймаючи закони для задоволення запитів певної групи людей, не можна порушувати норми іншого законодавства.
Протилежної думки адвокат Ростислав Кравець, який вважає, що це перший реальний механізм погашення валютних кредитів. І він не влаштовує лише банки, які хочуть отримати на порядок вищий прибуток. Адже більшість цих кредитів вже давно повернуті, і питання тільки в розмірі прибутку. Тому-що отримана в кредит валюта в подальшому обмінювалась в тих самих банках на гривню.
Останнє слово у вирішенні конфлікту – за Президентом, який на даний час зайняв вичікувальну позицію, не накладає вето, щоб не збурювати валютних позичальників, і чекає, щоб Верховна Рада сама відмінила рішення.

А ставлення наших громадян до Закону кардинально протилежне і визначається лише одним – наявністю (чи відсутністю) непогашеного валютного кредиту!

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

13 комментариев к записи “Реструктуризація валютних кредитів – спасіння чи крах??? Ч.2”

  1. Олександр пишет:

    Хочу висловити свою думку, не претендуючи на істину. Закон про реструктуризацію валютних кредитів – єдиний закон який прийняла Рада для народу. Усі коментарі і прогнози про нібито руйнівний вплив на банківську систему – маячня. Введення цього закону тільки поліпшить банківську систему і поставить банки на один рівень з іншими суб’єктами підприємницької діяльності. Більше того, змусить банки вести бізнес чесно. Мене підтримає кожен, хто читав банківський валютний договір, перевіряючи кожен пункт з законами в руках. У цих договорах порушення і Цивільного кодексу, і Закону про захист прав споживачів, і навіть Постанов НБУ про валютні кредити. Особисто я підтримую цей закон, не тому що мені шкода позичальників, а тому що хочу, щоб мої діти обслуговувалися в нормальних банках, а не в бандитських установах, якими є всі банки, що працюють в Україні. Повторюся – всі (навіть іноземні) банки, що працюють в Україні. Наші законотворці переписали під них закони, поставивши їх над суспільством, над ринком, над совістю.

  2. Діана пишет:

    Тут вже писали про “ПриватБанк”, це саме той банк, якому я довіряю. Один раз за все життя брала кредит саме там, потрібні були гроші на поїздку, дуже терміново, виплачувала довго і нудно, але без зайвої мороки. Якщо і брати кредит, то тільки в перевіреному банку, і знаючи, що це таке і які у цього є мінуси.

  3. Марія Різова пишет:

    У самої є кредит, і дуже шкодую, що взяла. Не те, щоб важко його виплачувати, але розумію, що без нього було б краще. Але була ситуація, коли терміново були потрібні гроші, а без кредиту ніяк. Так що він мене врятував.
    А банки…маю справу з “ПриватБанком”, на мою думку, це найкращий банк з усіх. Для мене особисто дуже зручний і доступний, нещодавно там оформляла кредитну картку, задоволена обслуговуванням, зрозуміло і ввічливо дівчина все пояснила.

  4. Сергiй Карпухин пишет:

    Ця тема зараз хвилює дуже багато Українців. Адже саме із за підвищення курсу долара, багато хто довів себе до грані суєцида.

  5. Ганна пишет:

    У всякому разі, краще мати справу з перевіреним європейським банком-мені подобається Райффайзен. брала там кредит, все чесно і прозоро. Але кредит, мені здається, краще не брати, бо банки на них заробляють. Хоча спокуса велика деколи.
    Кращий кредит – той, від якого Ви відмовилися

  6. Олена пишет:

    Маю чималий досвід співпраці з Укрексімбанком. Кращий банк в плані обслуговування фізичних осіб, все оперативно, якісно і без жодних проблем. Виплачувала кредит протягом 5 років за чітко сформульованим договором, тож жодних непорозумінь не виникло. Без сумніву банк працює на клієнта.

  7. Алекс пишет:

    Зараз в Україні дуже багато людей, які брали кредит, я також брав позику, микро кредити і кредити у віділеннях банків, зараз особисто, співрацюю тільки з ПриватБанком, поки о ніколи не підводив, головне не пропустити момент, коли треба внести заборгованність, або певний відсоток, щоб не було пені, а то якщо раз вліз в пеню, тоді довго з неї вибиратись і виправляти кредитну історію! Також підтримую автора комментаря вище:”Шкода людей, котрі потрапили в халепу через кредитування”…

  8. Олена пишет:

    Я думаю так: оскільки ситуація в державі є нестабільною, треба по можливості не брати кредити, щоб не переплачувати потім. А якщо є заощадження, тримати їх дома, під матрасом. )
    Я зараз співпрацюю лише з Ощадбанком. Поки що проблем не було.

  9. Дмитро пишет:

    Вже багато років користуюсь ПриватБанком. Дуже вигідні кредитні вітсотки. Працівники банку можуть увійти у будь-яке положення.

  10. Анна пишет:

    Взагалі, я побоююся банків, після усих тих ситуацій з обманом і відвертим “киданням” на гроші. Але у житті кожного може трапитись ситуація, коли ну дуже треба кредит, а взяти його ніде. Я звернулась до Правекс-Банку, кредит надали, але усього на півтори тисячі. Ось тільки потім, коли я повертала, з мене взяли незрозумілі проценти і пеню, про що взагалі мені ніхто не казав. До того ж, щоб нібито закрити мій рахунок захотіли сто гривень. Досвід мій був негативним, сподіваюсь, що в майбутньому більше не стикнусь з цим банком, буду вибирати “партнера” більш прискіпливіше.

  11. Антон пишет:

    Як на мене, Закон про реструктуризацію – спасіння для багатьох позичальників, хоча і робить майже неможливою ймовірність надання нового кредиту таким особам. Думаю, банки не підуть на такі міри, а якщо і зважаться, то одиниці і далеко не для будь-якого позичальника.

  12. Анна Г. пишет:

    Шкода людей, що потрапили у халепу через ці кредити, але багато хто з них набирав кредити на непотрібні речі, дехто просто під впливом реклами. Сподіваюсь, знайдеться якесь рішення, яке вдовольнить всіх.

  13. DLink пишет:

    Дуже гарна стаття, корисно почитати кожному. Особисто я співпрацюю з “ПриватБанком”, проблем ніяких не виникає, не розчаровуюсь.

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!, Реструктуризація
Реструктуризация
Реструктуризація валютних кредитів – спасіння чи крах???

2 липня Верховна Рада (в певній мірі – під тиском...

Афери
Познущаємось над шахраями?

Наскільки, все-таки, розвинута індустрія шахрайства. Весь час придумуються все нові...

Закрыть