Реструктуризація валютних кредитів – спасіння чи крах???

Реструктуризация

2 липня Верховна Рада (в певній мірі – під тиском демонстрантів) прийняла Закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». І хоча Закон ще не підписаний Президентом, але вже 3 липня подано Проект Постанови про скасування результатів голосування та рішення ВР про прийняття цього Закону. Питання настільки важливе в політичному, економічному та суспільному плані, що необхідно в ньому розібратись детальніше. Тим більше, що чи буде відмінено закон, чи ні, проблема є. І вирішувати її прийдеться.
Отже, по суті прийнятого Закону, який є, безумовно спасінням для валютних позичальників.

  1. Реструктуризації підлягають лише споживчі кредити в іноземній валюті, використані для придбання нерухомості, землі, автомобілів, будь-якого товару, оплати послуг.
  2. Банки мають провести реструктуризацію лише на підставі письмової заяви позичальника, та безкоштовно.
  3. Банкам забороняється передавати права за кредитом іншим структурам (мається на увазі – колекторським фірмам), без попереднього повідомлення позичальника та поручителів.
  4. Якщо банк вже відступив право вимоги не фінансовим установам, позичальник має зобов’язання тільки за ціною уступки!!!
  5. Реструктуризація здійснюється тільки на невиплачені тіло кредиту та відсотки, на гривні по курсу Нацбанку на дату підписання основного кредитного договору!
  6. Відсоткова ставка договору про реструктуризацію не може бути вищою тої, яка була в основному договорі.
  7. Заборонено встановлювати плаваючу відсоткову ставку, додаткові платежі.
  8. Суми сплачених  позичальником штрафів та пені мають бути зараховані, як погашення заборгованості по кредиту.
  9. Нараховані, але не сплачені відсотки за кредитом, вносять до графіка платежів після реструктуризації на останні 36 місяців, та анулюються, якщо за новим договором не було прострочення платежів більше, як на 90 днів!
  10. Штрафи та пені, нараховані на дату реструктуризації, мають бути анульовані.
  11. Нотаріус має оформити зміни до іпотечного договору з оплатою його послуг не вище 500 грн.
  12. Державна реєстрація речових прав при проведенні реструктуризації здійснюється безплатно.
  13. Подати заяву про реструктуризацію в банк необхідно протягом року. Банк має протягом місяця після отримання заяви провести реструктуризацію.
  14. Протягом двох років забороняється стягнення будь-якого майна позичальників, в тому числі – накладення арешту на майно, позасудове стягнення майна, виконавче провадження. Всі відкриті виконавчі провадження мають бути закриті, виконавчий збір при цьому не стягується.
  15. Якщо навіть після реструктуризації позичальник не може виконати зобов’язання по кредиту, він має право звернутись із заявою про передачу застави (іпотеки) кредитору. Банк протягом 30 днів має укласти з клієнтом договір про задоволення вимог, навіть якщо вартості застави не вистачає для погашення всіх вимог. Кредит забезпечується тільки предметом застави! При цьому заборонено стягувати нерухомість, в якій проживають малолітні діти, або яке є незавершеним будівництвом, якщо у власності позичальника немає іншого нерухомого майна, і загальна його площа менше 140 кв.м. для квартир і 250 кв.м. для будинків.
  16. Найважливіше – якщо розмір платежів позичальника за весь час на 15% більше від суми основного боргу, кредит вважається сплаченим повністю!!!
  17. І ще важливо – навіть якщо реалізація застави по кредиту не погасила повністю борг, залишок боргу має бути анульований кредитором!
  18. Невелика неприємність – Закон не стосується кредитів для здійснення підприємницької діяльності (якщо це чітко прописано в договорі).

Ось такий неймовірний подарунок законодавця валютним позичальникам. Як цей подарунок вплине на економіку та банківську систему країни – читати далі.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

6 комментариев к записи “Реструктуризація валютних кредитів – спасіння чи крах???”

  1. ОксанаК пишет:

    Читайте внимательнее – реструктуризации подлежать только кредиты физлиц. Зачем человека загонять в глухой угол, если можно дать ему какую-то передышку и он всё-таки заплатит? К сожалению у нас нет работных домов, где бы люди отрабатывали свои долги. Поэтому если не будет реструктуризации – они просто перестанут платить и по нашему законодательству никто ничего не сможет сделать. Кроме как дописать очередные нули в сумму его долга.

  2. Анна пишет:

    Я вважаю, що це крах. Не розумію, чому все населення повинне оплачувати кредити тих, хто колись не врахував, що доллар може так зрости. Вони придбали собі житло та авто, за які тепер буде розплачуватися і без того бідні люди. Це несправедливо! Так не повинно буди!

  3. Галина пишет:

    Люди, які позичали гроші у іноземній валюті, мали розуміти про великі ризики. Тоді було б логічно банкам повертати депозити за тими самими умовами. Я проти реструктуризації, це призведе до краху

  4. Аліса пишет:

    Для позичальників це спасіння, але для країни та банківської системи – це абсолютний крах! Це ж не те що мільйони, а мільярди збитків для банківської системи! Де брати ці гроші, щоб утримати потім всю економіку “на плаву”?

  5. Олеся пишет:

    Доброго дня! З банками в наш час краще зовсім не мати справи. Привабливі і невеликі відсотки в будь-якій валюті не відповідають дійсності. Окрім щомісячних відсотків нараховуються ще інші. Результат – переплата 50% і більше.

  6. Вiктор пишет:

    Безумовно це крах, особливо для простого люду! Тому, що переважна кiлькiсть тих, хто брав валютнi кредити – це великi пiдприємтсва, причому у значних розмiрах, а розплачуватися за все це буде народ.

Оставить комментарий

Подробнее в Новини, Реструктуризація
Ukrsotcbank
Розслідування клієнта Укрсоцбанку. Ч.3

Дуже шкодую, що мої запитання роздратували Укрсоцбанк. Куди легше відповідати...

Valjutnuj_kredit
Що робити з кредитом у валюті

Дуже важкі часи настали для України. Неспокійна ситуація на сході,...

Закрыть