Роздуми про Майдан

Євромайдан

Дуже старався не чіпати політичні теми. Але сьогодні ситуація така, що тему Майдану обійти просто неможливо.

Може, хтось і передбачав (або навіть готував!) таку значущу подію, як «ЄвроМайдан». Але ситуація більше схожа на спонтанну і не заплановану, на відміну від попередньої зміни влади шляхом подібного вираження народної волі на головній площі країни.

Настрій майданівців несе в собі, в основному, мирне протистояння владі. Атмосфера дуже позитивна. Ніхто не хоче сутичок і крові. Але під впливом моменту і відповідної іскри, все може перерости в історичну подію з непередбачуваними підсумками. Адже ні одна, ні інша політична сторона, не планують захист народних інтересів. А рухомі лише власними цілями, і оперуючи перевіреними методами впливу на громадськість, чужими руками пробивають дорогу до власного щасливого майбутнього.

Саме в такі, гарячі дні, народ найлегше підняти на рішучі вчинки. Знаючи про це, опозиція не хоче втратити можливість вирвати крісло з-під чинної влади. Тому від них очікуються яскраві й багатообіцяючі пропозиції з супутньою агітацією проти сьогоднішнього режиму.
А наскільки правильно чи не правильно діють регіонали, можна буде судити лише через роки (якщо вони так довго протримаються), коли виправити що-небудь буде вже неможливо. Але головне, що вони не мали права робити, і що їм не пробачать ніколи – це бити свій народ кийками та ногами беркутівців. І навіть смішно сподіватися, що ці “орли” понесуть покарання. Якщо їх покарають, захищати владу від власного народу буде вже нікому.

Правий Майдан чи не правий ?
Враховуючи величезну кількість прихильників Євросоюзу, що зібралися на площах міст, можна зробити висновок, наскільки важливі для сьогоднішньої України настільки радикальні зміни. Дійсно, глянувши на мітингувальників, аж мурашки по тілу пробігають – наскільки згуртованими можуть бути наші громадяни заради загального блага.
Але будучи скептиком і фінансистом в душі, я розумію, що активно, участю в мітингах, підтримує єврокурс більше мільйона чоловік. А в країні проживає більше сорока мільйонів чоловік, що все-таки говорить про перевагу тих, хто утримався. Тому, при всій моїй неприязні до всього комуністичного, тільки вони пропонують вирішити питання цивілізованим референдумом. Ні влада , ні опозиція цього не хочуть. Владі потрібно залишити все без змін, а опозиції потрібен рейтинг. При цьому, що думає народ, нікого не турбує. Хоча розумію, що результати референдуму будуть тут-же забуті, якщо не співпадуть з “генеральною лінією”.

Що буде з Майданом ?
Намагаючись відповісти на питання, чи переможе ЕвроМайдан, можна спертися на просту формулу: чим гірше живе населення країни, тим більше воно бажає поміняти своє керівництво. А ось з процвітаючих членів суспільства мало хто бажає глобальних змін. І як відомо з історії, саме грошові мішки завжди правили політиками.
Не вірю, що ЕвроМайдан піде в небуття, не домігшись якогось результату. Скоріше всього, влада пообіцяє подумати або підпише незначний документ, тільки щоб припинити мітинги. А як тільки народ поїде з Києва, так відразу про все і забуде. Лише тільки опозиція буде радіти зрослим рейтингам.
І не хочу, і не можу уявити собі варіант силового розгону. Адже влада має розуміти, що це однозначно стане початком її кінця. Хоча, враховуючи рівень …

Що буде з гривнею?
Безсумнівно, національна валюта постраждає. Але всі супутні фактори давно пророкують її падіння. І інтенсивна скупка народом іноземних грошових знаків – тому підтвердження. І Майдан до цього ніякого відношення не має. Хоча, звичайно, всі будуть “валити” на нього. Як і затримки у виплаті зарплат бюджетникам і соціальних виплат.
До падіння гривні ведуть зовсім інші фактори:
- не до кінця визначені відносини з Росією і Європою створили відчутні обмеження в експорті українських товарів, які вносили значний вклад в економіку країни;
- діюча політика оподаткування свідомо вганяє бізнес у «тінь», і робить це настільки жорстко, що у підприємця не залишається вибору: або працювати по «чорній» бухгалтерії, або не працювати зовсім;
- стало просто ризиковано мати успішний бізнес – відберуть. І новоявлені мільярдери (навіть прізвищ називати не треба) – тому підтвердження;
- зовнішні борги перед міжнародними кредиторами. Якби ці кредитні кошти йшли на благо країни, не було б так прикро. Але розуміючи, що мерседеси, вілли і вся розкіш людей при владі куплена на даний грошовий ресурс, то злості і презирства у народу з кожним днем накопичується все більше і більше;
- катастрофічний рівень корупції. І якщо президент офіційно заявляє, що 30% бюджетних коштів розкрадається, то я йому не вірю. Розкрадається, “відмивається”, “освоюється” набагато більше. Причому, чим нижчий рівень влади, тим менше коштів “йде наліво”.

Євросоюз чи Росія ?
Україна три з половиною століття була під впливом «Кремля», і ніякої суттєвої вигоди від цього не отримала. І навіть неможливо підрахувати (а в принципі – і не потрібно), яка країна мала більшу вигоду від цих “взаємно-дружніх” відносин. Боюся, що і вплив Євросоюзу не відразу викорінить корупційний менталітет нашої влади. Тому, для пересічного громадянина абсолютно без різниці, як багато грошей позичать нашій державі на «вирівнювання» економіки – для нас все буде як і раніше. Тут навіть зворотна залежність – чим менше український уряд позичить грошей у іноземних кредиторів, тим краще для нашої держави, тому що кредитна залежність веде тільки до збільшення виплат по відсотках і погіршення платоспроможності.
АЛЕ! Побудова та розвиток нормальних громадянських відносин і цивілізованої держави можливе тільки з Євросоюзом.

Прошу читача врахувати, що це тільки мої роздуми, які не претендують на істину в останній інстанції. Просто намагався бути якомога більш об’єктивним і неупередженим. З увагою та цікавістю вислухаю і Ваші думки з цього приводу, навіть якщо вони будуть кардинально відрізнятися від моїх.

Продовження…

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

8 комментариев к записи “Роздуми про Майдан”

  1. Олег пишет:

    На жаль, Україна не потрібна ні ЄС, ні РФ. Просто усі мають тут свої інтереси і за них відбувається боротьба. Але … поки не зміниться наше розуміння життя – нічого не зміниться. У нас немає тямущих лідерів, а вже тим більше економістів. А Європі абсолютно не потрібні конкуренти в космічній, авіаційній промисловості та ВПК. Так що, кращі уми будуть забезпечені роботою у відмінних умовах, але тисячі роботяг підуть з простягнутою рукою. І не факт, що такі майдани будуть відбуватися постійно. Як би там не було – все треба вирішувати в правовому полі. У опозиції було 5 років, щоб підписати асоціацію. Але не було навіть натяку на це зроблено. Так що вірити не можна ні одним, ні іншим. А от політична нестабільність на економічну ситуацію позитивно не впливає.

  2. Ася пишет:

    Так, я теж горда за пробудження громадянської свідомості у співвітчизників. Ці події є зараз своєрідним лакмусом на визначення патріотичності кожного українця.

  3. ums пишет:

    Мені здається, що правову європейську державу можна побудувати нікуди не вступаючи і ні під кого не лягаючи! проблема в тому, що нема у владі людей, які б дійсно вболівали за країну.

  4. Олеся пишет:

    Лично я против майдана, я понимаю что люди хотят жить лучше, но ребят, извините назвать их действия мирной акцией язык не поворачивается. Что касается вступления в ЕС, я против, ничего хорошего это не принесет, одни будут разочарования.

    • Ірина пишет:

      В будь-якому випадку, європейський напрямок є більш перспективним, аніж проросійський. Від східного сусіда ми вже прекрасно знаємо, чого варто чекати.

  5. Наталя пишет:

    Ось читаю і приємно дивуюся. Є в країні розсудливі люди. Адже на скільки прав автор, адже там на майдані опозицію абсолютно не цікавить народ, вона просто користується ситуацією. І єдине чого хочеться, що б ті хто там стоїть (народ) це нарешті то зрозумів.

  6. Ольга пишет:

    Особисто в мене навіть гордість якась з’явилася за нашу націю. Якщо влада відверто показала свою бездіяльність у питанні асоціації з Європою, то народ висловив свою позицію категорично. І дуже сподіваюся, що все це не марно було.

  7. Ігор пишет:

    Особисто я не дуже довіряю Євросоюзу. Там при владі сидять дуже жорсткі та хитрі політики, для яких отримання прибутку є найпершим та найголовнішим пріорітетом. Я проти того, щоб Україна вступала в будь-які союзи, які хоч якимось боком будуть ущімляти нашу свободу у зовнішній та внутрішній політиці. Сьогодні найголовніша проблема нашої держави полягає не у виборі торгових чи політичних партнерів, а у повністю некомпетентній владі та просто жахливій корупції на всіх рівнях. Просто з такими багатими природніми ресурсами та вигідним розташуванням Україна, при належному управлінні, могла би стати однією з найбільш процвітаючих та могутніх країн світу, але для цьго нам потрібен достойний і сильний лідер, якого, на жаль, на політичній арені поки що не видно.

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!
Суд з банком
Термін позовної давності як рятувальний круг

Керівництво банків, заощаджуючи на заробітній платі працівникам, часто не враховує...

Обмеження розрахунків готівкою
150.000 грн. – тільки початок

Обмеживши безготівкове перерахування коштів, у 2013 році влада зобов'язала всі...

Закрыть