Що робити з кредитом у валюті

Valjutnuj_kredit

Дуже важкі часи настали для України. Неспокійна ситуація на сході, постійні валютні позики у іноземних держав несприятливо впливають на економіку країни та добробут громадян.
Уряд усіма можливими способами намагається залатати дірки в бюджеті. І звичайно, пішов по самому легкому та швидкому шляху – ввів нові податки. Так, на всіх фізичних осіб тягарем ліг новий податок – військовий. Планується, що даний податок буде стягуватись до 1 січня 2015 року (хоча впевнений, що його дія буде продовжена ще не раз).
Також неприємною несподіванкою став новий податок на доходи з вкладів фізичних осіб, який складає 15 відсотків.
Всі ці чинники значно впливають на валютний курс.
І особливо гостро ця ситуація стосується позичальників, у яких оформлений валютний кредит в банківській установі. Кредитне навантаження зросло в рази, і виконувати зобов’язання за кредитним договором простим українцям стало дуже проблематично.
Хоча за статистичними даними, які озвучує Нацбанк, все не настільки погано. Але банкіри кажуть, що позиція НБУ, яку представляють громадянам, занадто оптимістична, оскільки головна банківська установа країни вже почала дивитися з особливою увагою за банками, у яких частка проблемних кредитів перевищує 10%.
Також необхідно відзначити, що частка валютних кредитів фізичних осіб, в основному, незначна.
При цьому є цілком об’єктивні причини, з яких позичальники не можуть виконати зобов’язання:
- Фізособи, які взяли кредит, не могли передбачити всі ці негаразди в майбутньому;
- Постійне підвищення курсу валют;
- Банківські установи не враховували валютні ризики, розраховуючи тарифи і складаючи договори, сподіваючись на більший дохід.

Можемо порекомендувати декілька шляхів мінімізації негативних наслідків позичальникам, які обтяжені кредитними зобов’язаннями у валюті.
1. Деякі банківські установи, які дорожать своєю репутацією і клієнтами, для запобігання завідомо проблематичних позик, вводять спеціальний пільговий курс валюти. Суть цієї пропозиції полягає в тому, що кредитні позичальники певний час будуть купувати валюту за фіксованою ставкою. Наприклад, квітень – 9,0 грн. за долар, травень – 9, 50, і так далі. Така послуга надається переважно особам з гарною кредитною історією, тобто таким, які справно виконували свої зобов’язання і не мають заборгованостей.
2. Другий варіант – оформити фіксований платіж. Ця пропозиція полягає в тому, що вираховується місячна сума погашення з сімейного бюджету. Наприклад, сім’я при курсі 8,0 грн. планувала виплачувати за зобов’язаннями 1000 доларів на місяць. Тобто, сума погашення дорівнювала 8000 грн. З урахуванням девальвації курсу, оплата буде відбуватися таким чином. Сім’я й надалі платитиме 8000. Але при цьому різниця між коливаннями курсу додаватиметься до тіла кредиту. Фінансове навантаження в цьому випадку не зміниться, але збільшиться переплата по кредиту.
3. Третя можливість, яка може бути надана боржникам по кредиту – операція з переведення валютної позики в гривню. Також зазначена операція іменується реструктуризацією валютного зобов’язання. Суть даної пропозиції – оформлення нового кредиту між позичальником і банківською установою з того ж предмету зобов’язання, але вже в гривні. Сума грошового зобов’язання дорівнюватиме переводу долара в гривню на день підписання договору. При цьому є вірогідність, що ставка кредиту зросте на 15-19%. Це пов’язано не тільки з тим, що банк захоче отримати максимум вигоди від угоди, але і буде страхуватись від дальшого зростання курсу валюти.
4. Останнім варіантом є оформлення пільгових канікул. Ця послуга доступна не всім бажаючим, а тільки тим, у кого будуть вагомо аргументовані причини. На сьогоднішній день без проблем такі канікули можуть оформити жителі регіонів, де проходить АТО.

Але навіть вивчивши і зваживши всі варіанти, висновок буде тільки один – при виборі будь-якого із запропонованих методів позичальник втрачає чималі кошти. Залишається тільки побажати терпіння і нормальних заробітків людям, які потрапили в цю фінансову кабалу, і сподіватися на стабілізацію курсу гривні.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

6 комментариев к записи “Що робити з кредитом у валюті”

  1. Сергій Миколайович пишет:

    Та ситуація, в якій опинилися валютні позичальники є дуже плачевною. Ті мізерні поступки банків по відношенню до позичальників не зможуть компенсувати удар по сімейних бюджетах. “Спасибі” НБУ, адже всі компетентні експерти відзначають, що курс є економічно необґрунтованим.

  2. Оскар пишет:

    Українські банки і кредит – це важко. Якби в Україні відсоток з кредиту був як у Канаді, тоді було б набагато легше. Кредит в будь-якій валюті на Україні – це завал. Хоча багато моїх знайомих користуються кредитними картками Приват банку.

  3. Дарина пишет:

    Все таки я щаслива, що ми розрахувалися з валютною іпотекою до 2008 року. Пільговий курс для своїх позичальників на сьогоднішній день пропонує дуже невелика кількість банків.

  4. SvobodaU пишет:

    Тільки вчора “мав контакт” з людьми з іншого світу, протилежного моєму та всім тим, хто є заручником кредитного рабства або співчуває таким заручникам. Про це мені відверто і повідомили. Дійшло до смішного. Я опублікував текст свого коментаря (див. вище) і все відбулося чітко за описаним скриптом, правда, я не дав градусу дискусії підвищиться до відвертого скандалу. Бути провокатором в мене намірів не було, я ставив питання, на які хотів почути відповіді, адже на форумі зібралися “люди циничные и образованные” зі знанням “принципов экономики”. Певні лобісти не маскувалися і зразу перейшли до хамства, з іншими людьми було цікаво вести дискусію, хоча аргументованих відповідей я отримав мало. Деякі некоректні відповіді були швидко видалені, напевно, щоб не псувати картину перед великими людьми. Суть наступна:
    - ні в якому ми не в кредитному рабстві, але живемо в цинічному світі,
    - позичальники валютних кредитів хотіли менших відсотків – в них був вибір, точно як у того, хто сідає грати з шулером – те, що тобі здається низьким (процент) насправді виявиться заманюванням в борги і основним бізнесом, “фішкою” шулера, який здає тобі нібито виграшні карти, але в шулера завжди з’явиться туз з рукава.
    - банки майже святі і їх оббріхують журналюги і недобросовісні позичальники, при цьому, було зазначено, що якщо за банками і є грішок, то це не масове явище, як то кажуть, одним грішком і один раз можна здорово заробити – на один і той самий грішок рідко хто купляється.
    - не видають депозити, бо позичальнкии не платять за кредитом і інтереси позичальників ніколи не зійдуться з інтересами вкладників, забувають, що на цю тему є анекдот: доки позичальники і вкладники ділять корову (гроші), тягнучи її у різні боки, хтось дуже розумний (банк) просто доїть корову у відро.
    - за короткий строк (3 роки) можна виплатити іпотечний кредит під 24-26% і немає жодних проблем – суть бізнесу чи інших джерел виплати не пояснюється і т.і.
    Якщо дозволить цей сайт, можу повідомити адресу форуму, він дійсно поважний. Дуже прошу не вступати в дискусії на цьому форумі. Він може бути цікавим з точку зору отримання інформації від окремих адекватних осіб.

  5. Іван пишет:

    Як виявилося, цей уряд нічого кращого, крім як ввести нові податки, придумати не в змозі. Думаю, їх мало хвилюють проблеми простих людей, тому сподіватися треба тільки на самих себе і самому шукати шляхи мінімізації втрат на курсі.

  6. SvobodaU пишет:

    Добре, що надходять обгрунтовані пропозиції щодо полегшення долі позичальників валютних кредитів. Автор може професійно дискутувати з експертами-лобістами банків. Дуже необхідна домопомога професійного економіста, який відповість, що стоїть за показниками про прибутки банку (чому станом на сьогодні Приватбанк з прибутками, а Укрсоцбанк зі збитками), чи можна збитки штучно збільшити або зменшити, як відображається в обліку безнадійна заборгованість банків і т.і. Псевдонаукові пропозиції експертів-лобістів опубліковані в Інтернеті і, здається, лише я опонент таким статтям. Чого варті статті щодо необхідності відміни мораторію, який, наразі, є єдиною надією позичальників, яким банк штучно збільшив борг і намагається відібрати єдине житло, знов таки,штучно зменшивши вартість житла. Я особисто був присутній на таких судових процесах та при діях державних виконавців, коли позичальник грабувався та принижувався під прикриттям авторитету держави. Таких позичальників змішують з позичальниками шахрайськими бізнес-структурами, кажучи, що всі позичальники бажали і бажають “кинуть банк”. Виникає питання: “Совість є чи вона продана?” При цьому, серед коментарів до таких псевдонаукових статей, з’являються відверто грубі та провокативні. Наприклад, “почему я должен своим депозитом решать чьи-то проблемы”, “надо быть дебилом чтобы взять кредит и еще большим дебилом, чтобы взять кредит в гривне”, “валютные заемщики хотели меньших процентов, а теперь плачут”, є і відверто грубі коментарі з ненормативною лексікою. Також з’являються коментарі мов би у підтримку позичальників зі скандальними політичними заявами, антисемітизмом і всім іншім, що дратує владу та нормальну людину. Такі коментраі я розцінюю, як замовні, щоб штучно маргіналізувати портрет позичальника та осіб, які йому співчувають. Це так, коротко про один з механізмів заговорення трагедії кредитного рабства. Хто творець та двигун такого механізму? Кому це вигідно, той, напевно, і творець, і двигун.
    Механізми звільнення від кредитного рабства є, вони обгрунтовані і навіть втілені в законопроектах, але банки бажають свободи дій в цьому процесі і блокують через лобістів всі ініціативи щодо полегшення долі позичальників. Доходить до цинізму, коли банки пропонують полегшувати долю позичальників тільки через участь в АТО. Герої зостануться героями, але тут слід зауважити, що в АТО-війні бере участь вся країна і кожен на своєму відповідальному місці. Навіть мама, яка на соціальній допомозі годує дитину, робить значний внесок в успіх нашої країни. Під тиском банківського лобі, влада опиняється в позиції нерішучих російських царів, які лили сльози над бідами кріпаків, але пасували перед привілеями поміщиків. Доки думали, то і кріпосне право було відмінене в Російській імперії трохи раніше звільнення чорношкірих рабів в південних штатах Америки, що, власне, і призвело до відставання імперії і її падіння під час революції. Коли до влади в Україні прийде другий А.Лінкольн, який волю свого народу поставив вище ніж амбіції рабовласників? Амбіції українських банків щодо примушування позичальників платити на старих умовах, особливо це стосується валютних позичальників, схожі на амбіції рабовласницької злочинної партії, яка спочатку бажала загарбати весь світ, потім лише Європу, потім амбіції звузилися до збереження контролю над власною розореною країною та пакуванням мішків награбованим добром, потім амбіції звузилися до збереження контролю над столицею власної країни, потім члени такої партії боролися за власне життя, потім за достойний ухід з життя і так далі. Банки, треба чути людей! Любіть людей і будьте з ними чесними!

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!, Реструктуризація
Ukrsotcbank
Розслідування клієнта Укрсоцбанку

До редакції сайту надійшов лист - пропозиція нашого читача: "Надаю...

depozit
Скільки коштує забрати депозит

На сьогоднішній день в Україні складається досить дивна ситуація, а...

Закрыть