Термін позовної давності як рятувальний круг

Суд з банком

Керівництво банків, заощаджуючи на заробітній платі працівникам, часто не враховує кількість кредитних операцій, які здійснюються. Тому не завжди банківські службовці встигають повноцінно оцінити обсяг простроченої заборгованості. Як наслідок – своєчасно не реагують на перші ознаки проблемності того чи іншого кредиту. Дане упущення тягне за собою ряд негативних наслідків – як для кредитора, так і для позичальника.

Іноді виникає ситуація, коли позичальник, якому недостатньо чітко пояснили розмір щомісячного платежу (або він сам недостатньо вник в роз’яснення), може, недоплативши кілька гривень або навіть копійок, вийти на прострочення і не знати про це. Так як недоплачена сума буде зовсім незначною, то скоріш за все, його ніхто не попередить про виниклу прострочену заборгованість. І тільки через кілька місяців, коли сума прострочення значно збільшиться, його сповістять. Але буде вже пізно.

Більше того, на цю прострочену заборгованість обов’язково будуть накладатися штрафні санкції, які на сьогоднішній день становлять близько 150 – 500 грн. на місяць, і пеня (у кожного кредитора свої розцінки). Тоді через три – чотири місяці прострочення виростає до декількох тисяч гривень. І тільки досягнувши настільки значних розмірів, заборгованість привертає увагу менеджера кредитування. Після чого банкіри починають здійснювати інтенсивний тиск на «злісного неплатника», не розбираючись в причинах прострочення.

Здивований позичальник висловлює своє обурення, звинувачує банк у настільки суттєвій сумі боргу. Дійсно, зі сторони виглядає так, ніби банкіри спеціально чекали, поки прострочення виросте. І тільки потім повідомили про це боржника. Хоча по факту, кредитчик недохідливо пояснив кредитоотримувачу умови кредитування (а може навіть спеціально ввів його в оману), щоб видати кредит і отримати бонус. Далі, в процесі щоденної роботи, цей же кредитчик не потрудився перевірити своєчасність і повноту погашення, тим самим допустив повторні не повні платежі позичальника. Зрештою, обурений клієнт, сприймаючи виниклу прострочену заборгованість як банківське «кидалово» навідріз відмовляється виплачувати пеню та штрафні санкції.

Дана ситуація зазвичай виявляється плачевною і для позичальника, який повинен погасити прострочення, і для менеджера кредитування, який своїми некомпетентними діями спровокував негативні емоції клієнтів, здатні відштовхнути наступних позичальників. Від такого працівника банк намагається позбавитись, замінивши його на будь-яку іншу кандидатуру.

Боячись передачі такої справи юристам, цей кредитчик зазвичай сильно відтягує процес передачі справи до суду, сподіваючись на те, що клієнт змириться із заборгованістю та погасить її самостійно. Але у випадку, коли клієнт, відчуваючи свою правоту, навідріз відмовляється оплачувати на його погляд незаконно нараховані штрафні санкції, справа неминуче потрапляє до суду.

Банківський юрист, навіть знаючи про те, що термін позовної давності минув, все одно повинен подати запущену справу до суду, при цьому не згадуючи про минулий термін давності. І якщо клієнт не підозрює про настільки важливу для нього обставину, то і суддя про це не згадує. Виходить, що незнання закону змушує позичальника платити те, що він платити не повинен (словесний каламбур – а сенс глибокий).

Даний приклад не є рідкістю. Таке трапляється часто-густо. І мова навіть не йде про таємну змову судді з банкіром – просто так влаштована система. Тільки захищаючись, позичальник має можливість отримати яке-небудь поблажливість. А так як більше 80% судових процесів відбувається без участі позичальника, то і результат відповідний – основна частина позовів вирішуються на користь кредитора.

У листопаді місяці 2013 року ВСУ виніс рішення, суть якого зводиться до захисту позичальника: «При закінчення терміну давності, кредитор не має права звертатися до позичальника з вимогою про повернення споживчого боргу».

Знаючи наполегливість банківських юристів, смію припустити, що подача подібних позовів не припиниться, а буде продовжуватися в штатному режимі. І хоча суд повинен відмовити у прийнятті позову, вказавши на його незаконність, але розуміючи занедбаність судової системи, хотілося б побачити результат такого рішення на практиці.

Багато хто з нас, намагаючись захистити себе в суді, зуміли значно затягнути процес. І якщо ви є таким, то обов’язково зверніть увагу на терміни свого кредиту. У разі, якщо пройшло більше трьох років з моменту, зазначеної в кредитному договорі дати, то у вас є великі шанси виграти суд у банку і не платити борги за кредитами.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

10 комментариев к записи “Термін позовної давності як рятувальний круг”

  1. Андрій пишет:

    Отож, уважно читаємо правову позицію Верховного суду України по цій справі:
    Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 листопада 2013 року розглянув справу № 6-126 цс 13, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності.
    При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв’язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
    Тобто, правило ч. 4 ст. 267 ЦК України ніхто не відміняв – про відмову у задоволенні позовних вимог кредитора, по яких сплинув строк позовної давності слід заявляти стороні у спорі.
    Сам факт пропуску строку позовної давності не є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви. Такі підстави перелічені у ст. 121 Цивільного процесуального кодексу і пропуск позовної давності не цього переліку не входить! Більше того, Постановою пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009р. заборонено відмовляти у прийнятті позовної заяви, зокрема, в разі пропуску строку позовної давності.
    Так, був період, коли Вищий спеціалізований суд як суд касаційної інстанції займався “нормотворенням” і дозволив судами застосувати строк позовної давності без заяви. Але Верховний суд поставив крапку у різному трактуванні застосування строків позовної давності.
    Тому, чесно говорячи, висновки зроблені у статті не зовсім правильні.
    І не забуваємо про один із основних негласних принципів діяльності юриста – “не нашкодь!”

  2. Володимир пишет:

    ПТака ситуація, що через не доплати кількох копійок через пів-року виставляють заборгованість у кілька сотень або тисяч можлива в наших улюблених Дельта банку і Приват банку. Таке трапилося з моєю дружиною. Тільки обурення не допомогли і після довгих погроз і колотнеч, не знаючи своїх прав, дружина переоформила заборгованість в Дельті і виплатила всю суму відразу. Поїхала в центральний офіс, щоб все перевірити ще раз і закрити назавжди свою історію. Зареклася більше не мати справи з їх кредитами.
    А ось моя історія має продовження, але це вже інша тема.

  3. Віктор пишет:

    Ось правильно пише Валерія. У нас в ОТП Банку також в кредитному договорі визначено чіткий термін позовної давності. І тут Цивільний кодекс вже нічого не змінить.

  4. Валерія пишет:

    Як співробітниця Приватбанку скажу, що не варто розраховувати на те, що банк в кредитному договорі не змінить термін позовної давності.

  5. Наталка пишет:

    Ось як буває. А я думала, що кредитори завжди праві. Було кілька ситуацій, коли я забула, а вони нарахували по закінченню терміну виплат ще пеню. І витягли з мене все – довелося платити. Знала б раніше – подала до суду!

  6. Марина пишет:

    Ось саме так – якщо це прописано в договорі! А в основному, ніхто не думає про це при складанні договору. Так що у нас є всі шанси. Як вони з нами, так і ми з ними. Самі, власне, винні.

  7. Микита пишет:

    3 роки – це загальний термін позовної давності, проте той же Цивільний кодекс, вказує, що у договорах можуть встановллюватися і інші терміни за згодою сторін.

  8. Олена пишет:

    Як на мене, банки вже добре налагодили систему, яка б могла убезпечити їх від можливих проблем в майбутньму на той випадок, коли виникнуть якісь спірні питання. Позичальник іноді навіть не в курсі, що він підписує. А потім довести нічого не може.

  9. Артем пишет:

    То є дуже вірно сказано. Я судився з Приватом, але усі кредитні договори з ними в електронному вигляді у них на сайті. І там дійсно визначено цей термін на 50 років. І моя згода на це, грець би її побрав!

  10. Віталій пишет:

    Так, шанси є великими, але не перед усіма банками. Наприклад, у кредитному договорі з “Приватбанком” позичальник дає згоду на термін позовної давності 50 років. Так-то!

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!, Суд
Обмеження розрахунків готівкою
150.000 грн. – тільки початок

Обмеживши безготівкове перерахування коштів, у 2013 році влада зобов'язала всі...

Споживчий кредит
ПРИВАТБАНК. Умови – супер. Штрафи – теж!

Створивши прекрасні умови для отримання кредиток, Приватбанку вдалося видати найбільше...

Закрыть