Як боротись з штрафними санкціями. Ч.1

Штрафи

Виходячи з практики судових розглядів, з упевненістю можна говорити про те, що український позичальник (у переважній більшості) зазвичай переплачує банку суму грошей, яку міг би відстояти в процесі судового розгляду. Але зважаючи на відсутність знань в області кредитування та українського законодавства, боржник погоджується на не зовсім законні нарахування, а з часом погашає всю нараховану банком заборгованість. Поставивши собі за мету допомогти своєму читачеві, я постараюся більш детально описати спірні питання в процесі штрафних нарахувань і акцентую увагу на пунктах кредитних договорів, які в суді дадуть вам можливість боротися з безжальним банкіром.

Термін позовної давності
Почнемо з того, що існує таке поняття, як термін позовної давності, по закінченню якого банк не має права подавати до суду і вимагати повернення коштів, так як він вже упустив час, відведений на цей процес. Впевнено кажу про те, що в багатьох фінансових установах настільки завантажений графік роботи кредитного інспектора, що йому дійсно не вистачає часу навіть на повноцінне оформлення поданих заявок протягом поточного дня. А говорити про те, що він буде проводити щоденний моніторинг неплатників, взагалі безглуздо. Тому, знайшовши вільну хвилину для роботи з простроченою заборгованістю, максимум, на що його вистачає – обдзвонити клієнтів, і то не завжди і не всіх. Робота з письмовим повідомленням забирає ще більше часу. Тому трапляється, що клієнт дізнається про свою прострочку тільки через кілька місяців несплати, і думає що жадібні банкіри спеціально вичікували термін, поки виросте пеня. А насправді, кредитнику просто ніколи було зайнятися вашим кредитом. А вже тим більше йти на пошту для відправки вам письмового повідомлення. Але юристи не приймають від кредитного менеджера справу до тих пір, поки не будуть виконані всі заходи, включаючи дзвінки і письмові повідомлення.

Отже, з того моменту, коли клієнт вніс останній платіж по кредиту, починається відлік строку позовної давності. Тому, якщо так сталося, що банк подав до суду по вашому кредиту, який не погашався більше трьох років, то для вас є сенс захищатися в суді. Якщо ж позичальник у процесі судового розгляду, промовчить про факт спливу позовної давності, то суд, розглядаючи тільки банківські вимоги, навіть не згадає і не врахує інші фактори. Але якщо заявити, що справа, подана банком, вже має минулий термін позовної давності, то спираючись на вашу заяву, суддя змушений буде визнати порушення з боку банку про несвоєчасне подання справи до суду, і обов’язково винесе рішення на користь позичальника. На підставі такого рішення суду, банк списує цю заборгованість, відносячи до групи «безнадійних». Такі витрати вважаються прийнятними, тому-що закладені в процентну ставку.

Пеня
Нарахування пені відбувається на підставі порушення кредитного договору. А саме – як тільки клієнт не вніс оплату за кредитом, так відразу сума в розмірі щомісячного платежу переноситься на рахунки простроченої заборгованості, на які автоматом нараховується пеня. Саме нарахування пені перетворює звичайну заборгованість в катастрофічну цифру прострочення.

Так як нарахування пені відбувається автоматично, то в правильності таких нарахувань, здавалося б, сумніватися не варто. Але, на практиці це не так. Справа в тому, що Національний Банк України зобов’язує нараховувати пеню не більше, ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Тому, найчастіше в кредитних договорах є пункт з приблизно таким змістом: «пеня нараховується з урахуванням подвійної облікової ставкою НБУ». Але програмне забезпечення кредитного менеджера не має можливості автоматично вносити зміни облікової ставки, які відбуваються три – чотири рази на рік. Тому менеджер кредитування зобов’язаний стежити за зміною облікової ставки і постійно вносити ці зміни самостійно. По правді кажучи, цим ніхто не займається, за винятком випадків, коли відповідальний керівник ретельно контролює роботу менеджера кредитування.

Наступним можливим варіантом невірного розрахунку пені можна вважати випадок, коли нарахування пені йде на всю заборгованість, а не на тіло кредиту. Тобто, пеня нараховується тільки на прострочену заборгованість за тілом кредиту. Тому, при не сплаті щомісячного платежу, банк не має право нараховувати пеню на прострочену заборгованість за відсотками. Припустимо, у вас щомісячний платіж дорівнює 4’600 грн., З них 2’100 грн. – відсотки, а 2’500 грн. – тіло кредиту. Тоді, банк має право нараховувати пеню тільки на суму 2’500грн. А нарахування на прострочені відсотки вже можна розглядати як порушення, тому-що нарахування відсотків на відсотки в українському законодавстві заборонені.

З метою навчити вас самостійно розраховувати суму пені, розглянемо вищевказані цифри і зробимо розрахунок. На сьогоднішній день облікова ставка НБУ становить 6,5%. Так як за умовами кредитного договору, пеня нараховується з розрахунку подвійної облікової ставки, тоді 6,5*2=13% річних, становитиме сума пені. Розраховуючи щоденний розмір, потрібно отримані дані розділити на 365 днів, тоді вийде:

2’500/365*13%=0,89 – щоденна сума нарахованої пені, виходячи з прострочення у 2’500 грн.

Тобто, якщо враховувати правильність всіх нарахувань, то таку пеню можна назвати справедливою і цілком погодитися з нею. Але якщо банк, нараховує пеню і на тіло, і на відсотки, при цьому по обліковій ставці минулих років (облікова ставка 2008 року в два рази перевищує сьогоднішню), тоді дійсно можна пред’явити клієнтові суму уп’ятеро більше необхідної суми до оплати. І якщо самостійно не проконтролювати поданий до суду розрахунок, і не заявити в суді про незгоду з сумою, то суд так і затвердить подані банком цифри. А рішення суду оскаржити буде практично не можливо.

Відповідно до діючих інструкцій НБУ, вимоги до позичальника з оплати пені можна пред’явити тільки на суму одного року нарахувань, тобто банк не має право вимагати від вас погашення пені за період, що перевищує один рік. Тому, в процесі судових розглядів позичальник повинен наполягати на перерахунку нарахованої пені, залишивши для погашення тільки суму за останній рік. Не наполігши на цьому пункті, позичальник буде платити всю суму пені, за весь період прострочення.

Читати далі …

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

1 комментарий к записи “Як боротись з штрафними санкціями. Ч.1”

  1. Коректор пишет:

    Але-ж цікаво виходить. Без суду цього не доведеш? Чи можна прямо в банку показати зайві суми, і вони їх приберуть? Банкам взагалі передбачене якесь покарання за такі вимагання?

Оставить комментарий

Подробнее в Важливо!, Суд
Приватний кредит
Приватний кредит. Ч.2

Приватна особа надає свої вільні грошові ресурси будь-якому громадянинові України,...

Приватний кредит
Приватний кредит. Ч.1

Аналізуючи сьогоднішній стан кредитування в Україні, в наше поле зору...

Закрыть