Як козаки 150.000 гривень від банків рятували

Обмеження розрахунків готівкою

Постійно розробляючи схеми “на благо країни”, і будучи в роздумах, як ще підштовхнути економіку держави, «розумні голови» улюбленого Нацбанку знайшли спосіб нагадати про своє існування (мовляв, не даром ми свій хліб їмо). Отже, з 1 вересня 2013 року кожна операція, сума якої перевищує 150’000 грн. єдиним платежем, зобов’язана оплачуватись лише по безготівковому перерахуванню.

На перший погляд, «гривневі патріоти» задумали велику справу і дійсно працюють на благо країни, якби не низка причин, які викликають сумніви в істинному призначенні даної постанови:

1. У разі, якби дана постанова зобов’язувала переводити кошти з рахунку покупця, шляхом безготівкового прерахування, на рахунок продавця, тоді:
- За перерахування безготівкового ресурсу обидва банки: і одержувач, і відправник, мали б комісію в загальному обсязі від 0,5% до 2% від суми кожної купленої квартири, машини, будинку або дорогого автотранспорту;
- Процес передачі безготівкового ресурсу можна було б затягнути до трьох днів, у суворій відповідності з діючими інструкціями Нацбанку. А значить, банки отримали б додаткове безготівковий ресурс, що дозволяє маніпулювати фінансовими потоками .
Але оскільки НБУ не зобов’язує здіснювати безготівкове перерахування зі свого рахунку на інший, то й очікуваний грошовий ресурс вони навряд чи отримають.

2. Постанова НБУ №210, затверджена 06.06.2013 р., не зобов’язує покупця оплачувати покупку єдиним платежем. Тому, нестандартне мислення українця відразу знайшло шлях, як можна обійди задумку «наших фінансових геніїв». Легко вибравши переконливий привід, і запитавши на те дозвіл продавця, винахідливий українець може оплачувати покупку в розмірі 149’000 грн. кожен день до тих пір, поки в повному обсязі не розплатиться за «добро», що купується. І при цьому не задіяти безготівкові перерахування. Тоді виходить, що весь шум навколо даного обмеження виглядає, як симуляція роботи (хоча у нас вся країна симулює: одні роблять вигляд, що платять, інші – що працюють…).

3. Замахнувшись контролювати всі великі покупки і розробляючи такі масштабні зміни, НБУ знав про існування спільного майна, яке в разі продажу ділить свою вартість на кількість власників. А значить – розрахунок за такий товар знову обходить банківські рахунки. Знав, але механізм не допрацював.

4. Будучи розумною людиною, і бажаючи обійти настільки недопрацьовану постанову, будь-який з нас протягом десяти хвилин легко придумає, як ще можна обійти обмеження безготівкових розрахунків. Ось, наприклад:
- Офіційно занизивши вартість товару;
- Передаючи право вимоги – тобто у разі, якщо покупцеві хтось винен гроші, то передаючи вимогу, покупець зобов’язує боржника сплатити частину угоди, тим самим, ділячи суму покупки.

Аналізуючи і підбиваючи підсумок, говоримо про те, що в черговий раз наша влада, піклуючись про нагадування своєї присутності на високих посадах, придумала гучне і «зухвале» нововведення, покликане підняти економіку, але яке має занадто слизьку і хитку платформу.

Варто відзначити, що до цих пір, за програмою фінансового моніторингу, всі банкіри зобов’язані були фіксувати і доповідати про кожен платіж понад 150’000 грн. А проігнорувавши фіксацію такого платежу, менеджер банку ніс найвищу відповідальність – аж до звільнення. Таке суворе ставлення до великих сум документально обгрунтовується легалізацією доходів і програмою по боротьбі з ненависним тероризмом. А зіставляючи дві суворих і важливих вимоги НБУ, можна здогадуватися про причетність СБУ до посилення контролю над великими угодами.

Але, якщо підійти до проекту з патріотичною боку, то будучи законослухняним і чесним громадянином, кожен українець, оплачуючи настільки значущі покупки шляхом безготівкового перерахування, дійсно вніс би триденний внесок в економіку держави. А судячи з статистичних цифр, воно гостро потребує гривні. Далі, перераховуючи кошти і не думаючи про власні втрати, приносив би дохід вічно “голодним” банкам, які в наслідку, на цей же ресурс змогли б надати мені кредит…

Але це більше схоже на казку, чи не так?

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

1 комментарий к записи “Як козаки 150.000 гривень від банків рятували”

  1. Віталій пишет:

    Вважаю, що цей закон аж ніяк не допоможе уряду стабілізувати валюту, тобто гривню, та контролювати потік коштів, оскільки сама фінансова система в державі продовжує залишатися корумпованою та забюрократизованою і ніякі законопроекти без кардинальних дієвих механізмів тут не допоможуть.

Оставить комментарий

Подробнее в 150000, Важливо!
Штрафи
Як боротись з штрафними санкціями. Ч.2

Штраф Усі кредитні договори мають штрафні санкції, і кожен банк...

Штрафи
Як боротись з штрафними санкціями. Ч.1

Виходячи з практики судових розглядів, з упевненістю можна говорити про...

Закрыть